Історія

Факультету природничої освіти та природокористування є одним із найстарших в університеті. У складі відкритого в 1930 році Уманського інституту соціального виховання було й біологічне відділення, яке в 1935 р. перейменували на природничо-географічний факультет. На різних етапах розвитку факультету змінювалися навчальні плани та кваліфікація вчителів – відповідно до державного замовлення педагогічний колектив інституту готував учителів природознавства й біології; біології і географії; біології і хімії; біології, хімії і основ сільського господарства; біології і основ сільського господарства. З початку свого функціонування природничо-географічний факультет займав окрему будівлю по вулиці Радянській, 18 (колишній готель «Лондон»), а згодом був переведений у головний корпус (вул. Садова, 2).

1

Будівля колишнього природничо-географічного факультету

У 1941 р. був оголошений набір студентів на природничо-географічний факультет, однак у зв’язку з початком Великої Вітчизняної війни інститут припинив роботу. Після звільнення м. Умані від окупації 15 червня 1944 р. 18 викладачів та 289 студентів розпочали заняття на природничо-географічному та фізико-математичному факультетах.

IMG_6556

Оголошення в газеті «Колгоспна правда» про набір студентів на природничо-географічний та фізико-математичний факультети (1941 р.)

Після повоєнної відбудови міста стан матеріально-технічної бази факультету поступово покращувався. Упродовж 1947–1948 років до факультету були приєднані природничі факультети Одеського та Київського учительських інститутів. У 1956 р. факультету було передано частину бібліотеки Бердянського учительського інституту, де закрили відповідний підрозділ.

IMG_6566

Студенти природничо-географічного факультету (1948 р.)

Неодноразово реорганізовували кафедри факультету. Так, утворені на початку 30-х років ХХ ст. кафедри ботаніки та зоології у 1947 р. об’єдналися в кафедру природознавства, яка у 1950 р. розділилася, в 1953 р. відновилася та в 1957 р. знову роз’єдналася на кафедри ботаніки, зоології і хімії.

У 1955–1956 роках на викладацьку роботу до інституту запросили аспірантів Київського та Московського університетів, Київського педінституту, які швидко захистили кандидатські дисертації. Це дозволило поповнити педагогічний колектив факультету висококваліфікованими спеціалістами та пожвавити наукову роботу. Значною мірою їх зусиллями були підготовлені до друку IV і V томи «Наукових записок інституту».

У 1962 р. були утворені кафедри хімії і основ сільськогосподарського виробництва. Після реорганізації в 1987 р. кафедр ботаніки, зоології і хімії в кафедру біології на факультеті функціонували дві кафедри. У 1990 р. після оголошення набору студентів на спеціальність «Географія» виникла потреба у створенні нової кафедри географії та методики її навчання, що й було зроблено у вересні 1993 р.

2

Кафедра зоології (1975 р.)
(Зліва направо нижній ряд: В.Я. Романенко, І.П. Анциферова, М.І. Захарчук, А.І. Вдовіна, Н.В. Кукшинова; верхній ряд: В.І. Коваленко, Г.Є. Гончаренко, М.Ф. Коваль, Н.Є. Корнієнко, А.К. Ткаченко)

3

Професор Казидуб Г.О. зі своїми вихованцями

4

Декан природничого факультету к.б.н., доц. Коваль Микола Федорович

5

Заняття з анатомії людини проводить к.б.н., доц. Гончаренко Ганна Євдокимівна

Упродовж всього часу існування на природничо-географічному факультеті велику увагу надавали проведенню навчально-польових практик. Доценти М.Ф. Коваль, А.К. Ткаченко, Г.Є. Гончаренко, М.Д. Бутило знайомили своїх студентів з особливостями життя флори та фауни, специфікою розвитку природних процесів, взаємозв’язками в екосистемах не лише в аудиторіях, а й у природних умовах.

6

На привалі під час практики з ботаніки та зоології (доценти Г.Є Гончаренко та М.Д. Бутило)

7

Екскурсія до Національного ботанічного саду НАНУ імені Миколи Гришка в м. Київ (80-ті роки ХХ ст.)

Науково-педагогічний склад, який сформувався на природничо-географічному факультеті, ввібрав у себе найкращі традиції вузів України. Провідні викладачі, серед яких були Ф.Ф. Боєчко, Л.Г. Богачук, Д.М. Захарик, М.Ф. Коваль, А.К. Ткаченко, Г.Є. Гончаренко, М.Д. Бутило, М.А. Олійник, Л.М. Кравченко, О.П. Корнієнко, Г.О. Казидуб, К.З. Сеньчук, дали початок сучасним викладачам нашого вузу, котрі досягли значних успіхів у науковій та педагогічний діяльності.

8

Навчально-польову практику з зоології хребетних проводить доц. М.Ф. Коваль (1994 р.)

Керівництвом природничо-географічного факультету завжди займалися провідні фахівці своєї справи. У повоєнні роки посаду декана займали М.А. Олійник, Л.М. Кравченко, О.П. Корнієнко. Більше 10 років факультетом керували професор Г.О. Казидуб і доцент К.З. Сеньчук. Були також деканами доценти С.М. Гедзь, М.В. Картель. У 90-х роках ХХ ст. роботою на факультеті керували М.Ф. Коваль, А.К. Ткаченко, Г.Є. Гончаренко. У 2000 р. факультет очолив доцент О.С. Осадчий, якого потім змінили доценти Л.М. Містрюкова та Р.А. Якимчук.

9

Декан природничого факультету к.с.-г.н., доц. О.С. Осадчий (2002 р.)

З червня 2016 року деканом природничо-географічного факультету працює Миколайко Валерій Павлович, професор кафедри біології та методики її навчання.

У новому ХХІ столітті факультет також живе новим життям. Розширилася матеріально-технічна база, в аудиторіях були проведені капітальні ремонти, збільшилася кількість педагогічного та технічного персоналу. Зважаючи на потреби суспільства, урізноманітнилася кількість напрямів підготовки та випускних спеціальностей. Досвідченні старші кадри змінила нова, але не менш амбітна плеяда молодих науковців.

Студенти факультету навчаються в сучасних лабораторіях «Екологія і освіта», «Наукова геологічна лабораторія», «Лабораторія інноваційних технологій навчання біології», «Лабораторія оптимізації родючості ґрунтів», навчальних кабінетах економічної географії, методики навчання географії, органічної та біологічної хімії, загальної та неорганічної хімії, методики навчання хімії, генетики та мікробіології, анатомії і систематики рослин, фізіології рослин, анатомії людини, методики навчання біології тощо. До послуг студентів читальний зал, обладнаний комп’ютерами з можливістю безкоштовного виходу до глобальної мережі «Інтернет», 2 комп’ютерних класи та агробіостанція.

Зараз факультету природничої освіти та природокористування – це потужний підрозділ у складі Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини.


Наверх