Сторінки історії природничо-географічного факультету УДПУ імені Павла Тичини

Опубліковано: 30.05.2017, 7:59

Фото1_ГедзьСМ

СЕМЕН МАРТИНОВИЧ ҐЕДЗЬ

(100 років від дня народження)

Тривалий час наукова спадщина багатьох українських дослідників замовчувалася або спотворювалась. Нині відбувається закономірний процес переоцінки цінностей, пов’язаний насамперед, із відтворенням національної ідеї, Україна повертає забуті імена її синів і дочок, яким належить вагомий особистий внесок у становлення державності.

Одним із визначних діячів науково-освітнього і культурно-просвітницького руху в Україні був кандидат біологічних наук, доцент Ґедзь Семен Мартинович, який довгий час працював у нашому вузі (1962 – 1990) на різних керівних посадах та його розбудовував.

Вивчення спадщини цього дослідника природи, дасть змогу поповнити джерельний запас наших знань стосовно галузевої наукової думки другої половини ХХ ст. і глибше дослідити окремі проблеми української біологічної науки та освіти., а саме: діяльність дослідника як організатора і популяризатора цієї галузі знань. Персоналізація української біологічної науки надає їй портретної конкретики.

Професора Половку С. Г. та викл. Половку О.А. довгий час цікавлять витоки природничих наук в УДПУ імені Павла Тичини, яким вони приділяють значну увагу. Завдяки архівним пошукам, було відновлено біографічні віхи життя і творчості С. М. Гедзя (див. основні віхи життя).

 

Хотілося подякувати за сприяння у роботі працівникам архівного відділу Уманської міської ради в м. Умань та побажати авторам творчої наснаги і реалізації задуманого в їх подальших наукових напрацюваннях!!!

 

ОСНОВНІ ВІХИ ЖИТТЯ

– 26 квітня 1917 р. народився в с. Северинівка Любарського р-ну, Житомирської обл. в родині селянина-бідняка;

– 1937 р. – закінчує робфак при Одеському університеті;

– 1937 р. – студент агрономічного факультету (відділення генетики та селекції) до Одеського сільськогосподарського інституту;

– 1940 р. переводиться на IV курс біологічного факультету Одеського університету, тут він навчається до кінця червня 1941 р.;

– 1941 – 1946 рр. знаходиться в лавах Червоної армії, учасник Великої Вітчизняної війни, боронить від німецько-фашистських загарбників нашу землю на Південному, Кавказькому та Північнокавказькому фронтах;

– 9 травня 1945 р. – зустрів перемогу в Північній групі військ на посаді начальника розвідки;

– 1946 р. – демобілізовується з лав Збройних сил СРСР та поновлюється і продовжує навчання на біологічному факультеті Одеського університету;

1947 р. – закінчує Одеський університет за спеціальністю «фізіологія рослин» та отримує класифікацію «біолог-ботанік»;

1947 – 1952 рр. – працює на посаді старшого наукового співробітника в Всесоюзній науково-дослідної станції по фаху картоплі МСХ СРСР (м. Чернівці);

1952 – 1962 рр. – працює на посаді старшого викладача кафедри фізіології рослин Чернівецького педагогічного інституту;

1954 р. – побачила світ його перша наукова праця («Вегетативная гибридизация картофеля при помощи прививки столонов», «Земледелие» № 11)

1955 – 1956 рр. – декан біологічного факультету Чернівецького Державного університету;

1960 р. – захист дисертаційної роботи на тему: «Некоторые пути повышения устойчивости картофеля к раку» та отримує науковий ступінь кандидата біологічних наук;

Робота в Уманському педагогічному інституту (УДПУ імені Павла Тичини)

1 вересня 1962 р. – С. М. Ґедзь доцент кафедри основ сільського господарства Уманського педагогічного інституту;

1 вересня 1963 р. – обіймає посаду проректора по навчальній і науковій роботі Уманського педагогічного інституту;

30 грудня 1964 р. – Семена Мартиновича утверджено в вченому званні доцента по кафедрі сільськогосподарського виробництва;

1965 – 1971 рр. – виконує обов’язки та обіймає посаду декана природничого факультету;

1976 – 1987 рр. – завідувач кафедри ботаніки Уманського державного педагогічного інституту імені П. Г. Тичини;

1988 – 1900 рр. працює на 0,5 ставки доцента кафедри біології, як пенсіонер-сумісник, а жовтні 1900 р. полишає Уманський державний педагогічний інститут імені П. Г. Тичини.

За багаторічну працю та заслуги перед державою С. М. Ґедзя було відзначено з боку держави та установи де він працював. За участь у Великій Вітчизняній війні його нагороджено двома ордени «Червоного прапору», орденом «Вітчизняної війни» (ІІ ступеня) та 2-ма ордени «Вітчизняної війни» (І ступеню) і 12 медалями «За оборону Кавказа», «За взятие Киева», «За взятие Берлина», «За победу над Германией в 1941 – 1945 гг.» та ін., нагрудним знаком «Відмінник народної освіти» (1977), Грамотою Міністерства освіти УРСР І республіканського комітету профспілки працівників освіти, вищої школи та наукових установ (1965 р.), Почесною грамота Президії Верховної Ради УРСР та іншими.

 

 


Наверх